ГАЄНКО Петро Михайлович

ГАЄ́НКО Петро Михайлович

• ГАЄНКО Петро Михайлович

[псевд. і крипт. — П. Гай, П. Городецький, П. Михайлович, Кооператор, П., П. Г., П-ч та ін.; 20.XII 1878(1.I 1879) — р. см. невід.]

- укр. поет. Нар. в сел. сім'ї. Закінчив 1906 учител. ін-т. Дебютував низкою віршів 1907 у журн. "Рідний край". Друкувався також у журналах "Літературно-науковий вістник", "Молода Україна", альманасі "Терновий вінок-", газ. "Рада" (тут опубл. понад 200 віршів). Вірші Г. відзначаються різноманітністю мотивів (любовна й пейзажна лірика, протест проти нац. гніту, віра в перемогу над соціальним злом), довершеністю форми. Писав оповідання ("Петрусь", "З заробітків", "Вернувся"), п'єси ("В свято", 1909), віршовані фейлетони (зб. "На громадські теми", 1912). Окремі твори опубл. в альм. "Українська муза".

♦ Тв.: На громадські теми. К., 1912.

Ю. В. П'ядик.