ГАБАШВІЛІ Екатеріне Ревазівна

ГАБАШВІ́ЛІ Екатеріне Ревазівна

• ГАБАШВІЛІ Екатеріне Ревазівна

[16(28).VI 1851, м. Горі — 7.VIII 1938, с. Ахалкалакі, тепер Камського району, похована в Тбілісі]

- грузинська письменниця, громад. діяч. У повістях та оповіданнях зображувала тяжке життя селянства, соціальні суперечності на селі ("Роман у Дідіхеві", 1881; "Кона", 1882; "Орена і Куче", 1883; "Магданин Сивко", 1890; "Думки гаробника", 1891; "Лезгинка Тіни", 1898; "Сільські лихварі", 1925, та ін.), деградацію феодальної аристократії ("Бенуар № 3", 1898), створила образи сільських інтелігентів, народників ("Гамарджвебулі Ніко", 1896; "Друг села", 1911; "Сільський учитель", 1918, та ін.). Значну увагу приділяла становищу жінки, її ролі в громад. житті ("Різні весілля", 1881; "Обезкрилена", 1912). Багато оповідань Г. для дітей стали хрестоматійними. Укр. мовою окремі твори Г. переклав О. Синиченко.

Тв.: Укр. перекл. — Магданин Сивко. В кн.: Маленька скарбничка. К., 1982; Рос. перекл. — Рассказы. Тбилиси. 1957.

О. П. Синиченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me