ГАБЕ Дора Петрова

ГА́БЕ Дора Петрова

• ГАБЕ Дора Петрова

(28.VIII 1888, с. Харманлик, тепер с. Дибовник Варненської обл. — 16.II 1983, Софія)

- болг. поетеса, Герой Соц. Праці з 1978. Навчалася в Софійському ун-ті, вивчала філологію в Женеві і Греноблі. Збірки "Фіалки" (1908), "Земний шлях" (1928), "Сновида" (1933) — переважно інтимно-лірич. спрямування. Пізніше в її творчості звучать патріотичні мотиви, які особливо повно виявилися в поемі "Вела" (1946), присвяченій мужній партизанці Велі Пеєвій. Високим рівнем ідейності і художності позначені збірки "Що бачить сонце" (1960), "Спинися, сонце!" (1967), "Невидимі очі" (1970), "Густа тиша" (1973), "Вірші" (1975), "Глибини. Розмови з морем" (1976). Писала для дітей (повісті "Маленький добруджанець", 1927; "Мовчазні герої", 1955, тощо). В белетризованій біографії "Мати Парашкева" (1971) відтворила образ матері Г. Димитрова. Перекладала твори рос., чес, польс., франц. л-р. Укр. мовою окремі твори Г. переклали Д. Білоус, В. Бойченко, Л. Голота, О. Кетков, М. Малярчук, М. Шаповал. Портрет с. 370.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Мовчазні герої. К., 1959; Мати Парашкева. К., 1974; [Вірші]. В кн.: Антологія болгарської поезії, т. 2. К., 1974; [Вірші]. В кн.: Сонце над вічним полем. Дніпропетровськ, 1982; [Вірші]. В кн.: Шаповал М. Ірпінський зошит. К., 1982; Дитина і веселка. В кн.: Давайте дружить! К. — Софія, 1985; Червоноармієць. "Всесвіт", 1985, №5; Рос. перекл. — Стихи. М., 1980.

О. Д. Кетков.