ГАБОР (Gabor) Андор

ГА́БОР (Gabor) Андор

• ГАБОР (Gabor) Андор

(24.I 1884, с. Уйнеппуста — 21.I 1953, Будапешт)

- угор. письменник і перекладач. Член Компартії Угорщини з 1919. Закінчив Будапешт. ун-т. У 1919 був членом уряду Угор. Рад. Республіки. У 1933 — 45 жив у Рад. Союзі. Зб. віршів "Батьківщина моя" (1920) спрямована проти хортистської реакції і білого терору. Автор роману "Пан Ніхто" (т. 1 — 2, 1946), оповідань і антифашист. статей. У 1939 опубл. у редагованому ним журн. "Ùj Hang" ("Новий голос"), що виходив у Москві, уривок з поеми "Єретик" Т. Шевченка, вірші "Породила мене мати", "Утоптала стежечку", "І багата я", "Ой чого ти почорніло", "Гімн черничий" у своєму перекладі. Ост. три твори і вірш "Якби мені черевики" вміщено у "Кобзарі", що вийшов у Будапешті 1961. Оповідання "Ленін у Нойкельні" опубліковано в зб. "Світ славить Ілліча" (К., 1967) та ін. книгах. Укр. мовою окремі твори Г. переклали Г. Касьяненко, В. Густі, К. Бібіков.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Твори]. В кн.: Фашистська Німеччина (Збірка). Х., 1934; Панна Лілея. К., 1936; [Вірші]. "Всесвіт". 1987, № 4; Рос. перекл. — Венгерцы. М., 1942 [у співавт.]; В последний вечер. Ташкент, 1942; Куда ты, Венгрия? Ташкент, 1943; Доктор Никто. М., 1978.

■ Літ.: Мегела І. Зброєю слова. "Всесвіт", 1984, № 2.

І. П. Мегела.