ГАЛИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ

ГА́ЛИЦЬКЕ ЄВА́НГЕЛІЄ

• ГАЛИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ

1144, Крилоське євангеліє — пам'ятка старослов'ян. мови давньоруської редакції. Написане кириличним уставом на пергаменті: 1 — 228 аркуші датовано 1144, решту (32 аркуші) дописано в 14 ст. Давня частина Г. є. оздоблена кіноварними ініціалами, пізніша — заставками. Відкрив пам'ятку львів. єпископ Гедеон Балабан 1572 в с. Крилосі (тепер Галицького р-ну Івано-Франк. обл.), розташованому на місці давньорус. Галича (звідси й назви пам'ятки). В Г. є. відбилося чимало східнослов'ян. мовних рис, що згодом стали характеризувати укр. мову. Повністю Г. є. видав 1882 — 83 архімандрит Амфілохій. Досліджував пам'ятку В. Ягич ("Чотири критико-палеографічні статті", 1884). Г. є. зберігається в Держ. істор. музеї в Москві.

Літ.: Українські письменники, т. 1. К., 1960.

В. В. Німчук.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me