ГАЛЬЄГОС (Gallegos) Ромуло

ГАЛЬЄ́ГОС (Gallegos) Ромуло

• ГАЛЬЄГОС (Gallegos) Ромуло

(2.VIII 1884, Каракас — 5.IV 1969, там же)

- венес. письменник, політ. діяч. Навчався 1905 — 06 у Каракас. ун-ті. В 1947 — 48 — президент Венесуели. Після держ. перевороту жив в еміграції (до 1958). Визначний представник критичного реалізму. У зб. оповідань "Шукачі пригод" (1913), романах "Рейнальдо Солар" (1920), "Донья Барбара" (1929), "Кантакларо" (1934), "Канайма" (1935), "Чужоземець" (1942) Г. засуджує свавілля венес. правлячої верхівки, поміщиків, порушує важливі проблеми сусп. життя країни. Істор. роман "Бідний негр" (1937) — про боротьбу за скасування рабства у 19 ст. Роман "На тій самій землі" (1943) викриває грабіжницькі дії амер. нафтових компаній у Венесуелі, роман "Соломинка на вітрі" (1952) присвячений боротьбі кубин. молоді в 30-і pp. проти диктатор, режимів. У 1971 вийшов роман Г. "Земля під ногами".

♦ Тв.: Рос. перекл. — Канайма. М., 1959; Бедный негр. М., 1964; Кантакларо. М., 1966; Донья Барбара. М., 1970.

М. І. Жердинівська.