ГАМАРРА (Gamarra) П'єр

• ГАМАРРА (Gamarra) П'єр

(10.VII 1919, Тулуза)

- франц. письменник. Член ФКП з 1943. За освітою вчитель. У часи окупації Франції видавав разом з А. Вюрмсером підпільну газ. "Le patriote sud-ouest" ("Південно-західний патріот", 1942 — 44) в Тулузі. Збірки віршів "Спроба затаврувати" (1944), "Пісня Арраської фортеці" (1951) — про героїку Руху Опору. В романах "Вогняний дім" (1948), "Опівнічні півні" (1949) змалював долю молодих людей з народу. Гол. герої романів "Діти чорного хліба" (1950), "Бузок Сен-Лазара", "Жінка і ріка" (обидва — 1951), "Розалі Брусс" (1953), зб. оповідань "Людські руки" (1953) — селяни, робітники, службовці, об'єднані ідеєю боротьби за мир, за соціальні права. Гострі соціально-політичні, світоглядні проблеми порушені в романах "Учитель" (1955), "Дружина Сімона" (1961), "Аллахові сади" (1961). Істор. трилогія "Тулузькі таємниці" (1967), "Золото і кров" (1970), "72 сонця" (1975) присвячена революц. рухові 60-х pp. 19 ст. і Паризькій комуні. Написав фантаст. повість "Соло" (1964), ряд книг для дітей і юнацтва. Автор публіцистич. і літ.-критичних книг: "Віктор Гюго" (1974), "Мої книги для всіх" (1980). Неодноразово відвідував Рад. Союз, 1957 був у Києві. Нагороджений рад. орденом "Знак Пошани" (1967). Укр. мовою твори Г. перекладали Т. Воронович, Р. Терещенко, В. Пащенко, А. Жаловський, Г. Філіпчук та ін.

Тв.: Укр. перекл. — Людські руки. "Вітчизна", 1951, № 1; Анжель Лассаль. "Радянська жінка", 1951, № 11; Учитель. К., 1958; Троянда Карпат. К., 1958; Матір божа з гвоздикою. "Всесвіт", 1958, № 2; Гонкурівську премію присуджено вбивці. К., 1966; Соло. "Всесвіт", 1968, № 2; Капітан Весна. К., 1971; Тулузькі таємниці. К., 1972; 72 сонця. К., 1976; Пісня тієї, що чекає. "Всесвіт", 1980, № 5; Вогняний дім. К., 1981; Посмішка Одетти. "Ранок", 1985, № 7; Рос. перекл. — Дети нищеты. М., 1954; Пиренейская рапсодия. М., 1965; Читая и перечитывая. М., 1985.

Літ.: Пащенко В. І. Французький письменник-комуніст П'єр Гамарра. К., 1977; П'єр Гамарра: реалізм і міфи. "Всесвіт". 1987, № 5.

В. І. Пащенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me