ГАМСУН Кнут

ГА́МСУН Кнут

• ГАМСУН Кнут

(Hamsun; справж. прізв. — Педерсен)

(4.VIII 1859, м. Лом — 19.II 1952, м. Норгольм)

- норв. письменник. Замолоду багато мандрував, змінив ряд професій. Писати літ. твори почав з 1877. У психологічних романах "Голод" (1890), "Містерії" (1892), "Пан" (1894), "Вікторія" (1898) відбиті складні суперечності бурж. суспільства. Критика капіталізму в творах Г. поєднується з ідеалізацією патріарх. життя норв. селянина (автобіогр. трилогія — "Під осінніми зорями", 1906; "Мандрівник грає під сурдинку", 1909; "Остання радість", 1912; роман "Соки землі", 1917). Крайній індивідуалізм, антидемократизм Г. виявився у драм. трилогії "Біля брами царства" (1895), "Гра життя" (1896), "Вечірня зоря" (1898), пройнятій песимізмом і містикою. В трилогії "Бродяги" (1927), "Август" (1930), "Життя йде" (1933) переважають мотиви самотності і безпорадності людини у капіталістич. суспільстві. Вороже ставлення до революц., соціальних змін привело Г. на бік політ. реакції. В роки гітлерівської окупації Норвегії співробітничав з фашистами. Визнанням вини перед батьківщиною стала кн. спогадів "На зарослих стежках" (1949). Лауреат Нобелівської премії (1920). Укр. мовою окремі твори Г. переклали О. Жолоб, М. Катренко, М. Зеров, Ф. Федорців, В. Гладка і К. Корякіна.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Мандрівні Дні. Х. — К., 1926; Голод. — Пан. — Вікторія. Х., 1928; Бродяги. Х., 1928; Вибрані твори, т. 2. Містерії. Х. — К., 1930; Рос. перекл. — Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1970.

■ Літ.: Сучков Б. Кнут Гамсун. В кн.: Сучков Б. Лики времени, т. 2. М., 1976.

Є. І. Нечепорук.