ГАНДКЕ (Handke) Петер

ГА́НДКЕ (Handke) Петер

• ГАНДКЕ (Handke) Петер

(6.XII 1942, м. Гріффен)

- австр. письменник. Навчався 1961 — 63 в ун-ті Граца. Певний час жив у ФРН. Автор антироману "Шершні" (1966) та антидрами "Наруга над публікою" (1966). Був прихильником авангардист. театру (п'єси "Самозвинувачення", "Пророцтво", обидві — 1966). На п'єсах "Каспар" (1968) і "Верхи через Боденське озеро" (1971) позначився вплив Ф. Кафки та формалістич. мовних теорій. Зріла творчість Г. характеризується зверненням до соціально-крит. проблем. В оповіданні "Страх воротаря при одинадцятиметровому штрафному ударі" (1970) і однойм. сценарії (1972) показано крайню самотність і відчуженість індивіда в бурж. суспільстві. В повістях "Короткий лист перед довгим прощанням", "Небажане горе" (обидві — 1972) Г. тяжіє до реалістич. манери письма. Г. належать також романи "Коробейник" (1967), "Пора щирого почуття" (1975), "Письменник у другій половині дня" (1987), зб. "Німецькі вірші" (1969), есе "Література — романтична" (1967) та ін. Укр. мовою роман "Жінка-лівша" Г. переклав О. Логвиненко ("Всесвіт", 1980, № 2).

Тв.: Рос. перекл. — Повести. М., 1980.

Літ.: Затонський Д. Петер Хандке і реалізм. В кн.: Затонський Д. Минуле, сучасне, майбутнє. К., 1982.

Б. М. Гавришків.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me