ГАНСОН (Hansson) Ула

ГА́НСОН (Hansson) Ула

• ГАНСОН (Hansson) Ула

(12.XI 1860, м. Генсінге — 26.Х 1925, м. Бююкдере, Туреччина)

- швед. письменник. Писав швед. і нім. мовами. Закінчив 1882 Лундський ун-т. Автор поетич. збірок "Вірші" (1884), "Ноктюрн" (1885), "Пісні молодого Офега" (1892), "Поезії віршем і прозою" (1901), "На вівтар вітчизни" (1908), романів "Пані Естер Брус" (1893), "Подорож додому" (1894), "Садиба" (1910), збірок новел "Жінки буденного дня" (1891), "Шлях до життя" (1896). У ранніх творах Г. звучать антибурж. мотиви. В пізніших — переважають індивідуалістичні настрої. Критичні праці спрямовані проти натуралізму ("Матеріалізм у художній літературі", 1892). Укр. мовою перекладено новели "Гортанка", "Душогуб" ("Літературно-науковий вістник", 1906, кн. 3, перекл. М. Мочульського) та "Новеля" ("Українська хата", 1911, №5 — 6).

Г. П. Кочур.