ГАНУЛЯК Григорій Григорович

ГАНУЛЯ́К Григорій Григорович

• ГАНУЛЯК Григорій Григорович

[псевд. — Гр. Марусин, Гр. Цукорник, Гр. Солодкович, Гринько Зозуля, Грицько Мамалига; 1.III 1883, с. Синява (над р. Віслоком), тепер ПНР — 29.VIII 1945, м. Санок, тепер Жешувського воєводства, ПНР]

- укр. письменник і видавець. Закінчив 1903 гімназію у Саноці. Першу новелу "Я ся не бою" надрукував лемківською говіркою 1903. Ранні вірші Г. вміщені у закарп. журналах "Наука" і "Неділя". З 1908 жив у Львові, видавав газ. для дітей "Віночок", газ. "Лемко", твори укр. та зарубіжних класиків, поштові листівки з портретами укр. письменників. Писав оповідання, новели, п'єси для нар. театрів, що увійшли до збірок "Щасливий чоловік" (1908), "Хлопський син" (1910), "Соперники" (1911), "Панасова Настуня" (1921). Після возз'єднання Зх. України з УРСР працював в Оргкомітеті рад. письменників; 1940 прийнятий до СПУ. Опублікував зб. оповідань "За горами, за ріками" (1941), в якій реалістично відображено життя лемків у буржуазній Польщі та в еміграції, а також нове в праці й побуті селян після визволення.

Тв.: За горами, за ріками. К., 1941.

Літ.: Красовський І. Григорій Гануляк. "Жовтень". 1982, № 10; Микитась В. Григорій Гануляк. В кн.: Микитась В. З ночі пробивалися. Ужгород, 1977.

І. Д. Красовський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me