ГАРАЇ (Garai) Габор

ГА́РАЇ (Garai) Габор

• ГАРАЇ (Garai) Габор

(27.I 1929, Будапешт 16.IX 1987, там же)

- угор. поет і перекладач. Член УСРП з 1957, член її ЦК з 1970. Закінчив 1960 Будапештський університет. Автор поетичних збірок "Насичені дні" (1956), "Пісні в ім'я одужання" (1958), "Кінець літа" (1965), "Малі дива" (1968), "Довір'я" (1977), "Загишшя і знову вітер" (1978) та ін. Характерними особливостями поезії Г. є її громадян. звучання, інтелектуально-філос. та морально-етичне осмислення соціальних проблем. Перекладач творів Б. Брехта, P. M. Рільке, В. Маяковського. Переклав окремі твори І. Котляревського, І. Кулика, М. Йогансена, В. Коротича (вміщені в антології "Українські поети", 1971). Укр. мовою окремі поезії Г. переклали Ю. Шкробинець, І. Мегела, П. Іванов.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Шкробинець Ю. Ужгородська арфа. Ужгород, 1970; [Вірші]. "Всесвіт", 1980, № 4; Рос. перекл. — В моем сне звезды. М., 1970; Мир — мой дом. М., 1981.

Літ.: Мегела І. Габор Гараї. "Всесвіт", 1980, № 4.

І. П. Мегела.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me