ГАУПТМАН (Hauptmann) Гергарт

ГА́УПТМАН (Hauptmann) Гергарт

• ГАУПТМАН (Hauptmann) Гергарт

(15.XI 1862, м. Оберзальцбрунн — 6.VI 1946, м. Агнетендорф)

- нім. письменник. Навчався 1882 в Ієнському ун-ті, 1884 в Академії мистецтв у Дрездені. У 80-х pp. почав друкувати вірші. В соціальних драмах, позначених впливом натуралізму, — "Перед сходом сонця" (1889; укр. перекл. 1908, 1912), "Самотні" (1891), "Боброва шуба" (1893), "Ганнуся" (1894; укр. перекл. 1899, 1918), "Візник Геншель" (1898; укр. перекл. 1899, 1900, 1908), "Роза Бернд" (1903), "Пацюки" (1911) та ін. викривав бурж. лад, показував безправ'я народу. Найвідоміша п'єса "Ткачі" (1892; укр. перекл. 1898, 1922) — про повстання сілезького пролетаріату 1844. Автор символістських п'єс-казок "Затоплений дзвін" (1896; укр. перекл. 1916, 1918), "Бідний Генріх" (1902) та ін. Після 1-ї світової війни створив романи на істор. та міфол. теми "Єретик із Соани" (1918), "Острів Великої матері" (1924) та ін., соціально-крит. драми "Доротея Ангерман" (1925), "Перед заходом сонця" (1932; укр. перекл. 1956). У драм. тетралогії "Атріди" (1941 — 46, вид. 1949) на сюжет грец. міфа та ряді ін. творів відбився протест Г. проти фашист. диктатури. У 1945 письменник був обраний почесним головою Культурбунду. Лауреат Нобелівської премії (1912).

Г. присвятили статті І. Франко (1898), Леся Українка (1901), яка 1899 переклала п'єсу "Ткачі", Г. Цеглинський, Ю. Кміт, М. Яцків. З 1898 драми Г. перекладали М. Павлик, А. Крушельницький, Б. Грінченко, Ф. Федорців, М. Голубець, у рад. час — С. Тобілевич, М. Вороний, О. Бублик-Гордон, Ю. Назаренко та ін. Про Г. писали укр. рад. дослідники С. Родзевич, О. Хоміцький. У 1910 — 20 у театрах Галичини ставились п'єси "Візник Геншель", "Ганнуся", в Одесі — "Візник Геншель" (1904). З 1919 до нашого часу в театрах України ставляться "Ткачі", "Візник Геншель", "Затоплений дзвін", "Ганнуся", "Ельга", "Перед заходом сонця" та ін. п'єси.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Вибрані твори, т. 1 — 2. Х. — К., 1930 — 33; Рос. перекл. — Полное собрание сочинений, т. 1 — 13. М., 1910 — 12: Пьесы, т. 1 — 2. М., 1959.

■ Літ.: Франко І. Я. Гергарт Гауптман, його життя і твори. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 31. К., 1981; Франко І. Ткачі. Драма Гауптмана. в кн.: Літературна спадщина, т. 1, Іван Франко, в. 1. К., 1956; Українка Леся. Новейшая общественная драма. В кв.: Українка Леся. Зібрання творів, т. 8. К., 1977; Сильман Т. И. Герхарт Гауптман. Л. — М., 1958: Українка Леся. "Міхаель Крамер". Остання драма Гергарта Гауптмана. "Всесвіт". 1976, № 3; Міханько Г. Перші переклади з Гауптмана на Україні. "Всесвіт", 1984, № 6; Волгина А. А. Герхарт Гауптман. Библиографический указатель русских переводов и критической литературы на русском языке (1891-1983). М., 1983.

Н. М. Матузова.