ГАУФ (Hauff) Вільгельм

ГА́УФ (Hauff) Вільгельм

• ГАУФ (Hauff) Вільгельм

(29.XI 1802, Штутгарт — 18.XI 1827, там же)

- нім. письменник-романтик. Навчався 1820 — 25 у вищій семінарії в Тюбінгені. Доктор філософії з 1825. Автор зб. "Військові й солдатські пісні" (1824), пародійного роману "Людина з Місяця" (1825), кн. гумористично-сатир. нарисів "Уривки з мемуарів сатани" (1825 — 26), істор. роману "Ліхтенштейн" (1826). Новели Г. "Жебрачка з Мосту мистецтв", "Портрет імператора", "Співачка" та ін. — віха в розвитку нім. прози від романтизму до реалізму. Найцінніше в спадщині Г. — "Альманах казок..." (кн. 1 — 3, 1826 — 28), у яких використано мотиви нім. фольклору й тематику араб. казок. 1911 і 1913 у Києві вийшли дві книжки "Казок" Г. в перекладі О. Олеся з ілюстраціями І. Бурячка. Казку "Маленький Мук" переклав О. Словенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Маленький Мук. К., 1957; Рос. перекл. — Сказки. М., 1977: Сказки. Л., 1979.