ГЕДЗЬ Юхим

• ГЕДЗЬ Юхим

[ін. псевд. — Олесь Ясний; справж. — Савицький Олексій Васильович; 18(30).III 1896, м. Золотоноша, тепер Черкас. обл. — 1937]

- укр. рад. письменник. Навчався у Київ. муз.-драм. ін-ті ім. М. В. Лисенка. Друкувався з 1923. Був членом Спілки селянських письменників "Плуг". У збірках оповідань та гуморесок "Автор Троянденко", "Буває й таке" (обидві — 1927), "Принципіяльно", "Троглодити", "Завзятий середняк" (усі — 1929), "Конкурс на гопак", "Столичний гість" (обидві — 1930), "Тихою сапою" (1933) та ін. висміював пережитки приватновласницької психології та моралі, виступав проти бюрократизму, релігії, показував ентузіазм рад. людей у будівництві нового життя. Зростанню класової свідомості селянина присвячено цикл гуморесок про Мирона Гречку ("Ті ж і Мирон Гречка", 1930). Автор п'єс "Віз ламається — чумак ума набирається" (1928), "Шевченкова мова" (1929), "Молодість" (1936) та ін.

♦ Тв.: Перший іспит. Х., 1931; Комедії. Х., 1931.

■ Літ.: Дузь І. Гуморески Юхима Гедзя. "Праці Одеського державного університету. Серія філологічних наук", 1961, т. 151, в. 11; Полторацький О. Незабутній предок. "Радянське літературознавство", 1969, № 12.

М. Ф. Пономаренко.