ГЕРШЕНЗОН Михайло Осипович

ГЕРШЕНЗО́Н Михайло Осипович

• ГЕРШЕНЗОН Михайло Осипович

[1(13).VII 1869, Кишинів — 19.II 1925, Москва]

- рос. історик л-ри і сусп. думки, публіцист. Закінчив 1894 Моск. ун-т. Співробітничав у бурж.-ліберальних журналах та газетах, один з авторів зб. "Вехи" (1909). Автор праць з історії рос. громад. та філос. думки 1-ї пол. 19 ст., виступав проти ідей соціалізму і революції. Дослідження Г. багаті на фактичний матеріал, оригінальні естетичні, художні та психологічні спостереження, але відзначаються суб'єктивізмом у тлумаченні творчих пошуків письменників ("Соціально-політичні погляди Герцена", 1906; "Образи минулого", 1912; "Грибоєдовська Москва", 1914; "Мудрість Пушкіна", 1919, та ін.). Публікував архівні матеріали. Наук. цінність становить його дослідження "Т. Г. Шевченко і кн. В. М. Рєпніна".

Тв.: Т. Г. Шевченко и кн. В. Н. Репнина. В кн.: Русские Пропилен, т. 2. М., 1916; Берман Я. З. М. О. Гершензон. Библиография. Л., 1928.

М. Ф. Гетьманець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me