ГЕ Баоцюань

• ГЕ Баоцюань

(15.II 1913, повіт Дунтай, пров. Цзянсу)

- кит. літературознавець, перекладач, громад. діяч. Член КПК. з 1938. Закінчив 1932 Шанх. ун-т. У 1935 — 37, 1949 — 54 жив у Москві. Почесний доктор Моск. ун-ту з 1987. Тривалий час працював у газ. "Сіньхуа жібао" та ін. парт. періодич. виданнях. Написав ряд книг про Рад. Союз. Перекладач творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, Рудакі, а також багатьох рад. поетів і поетів ін. соціалістич. країн. Автор передмов до збірок перекладів. У 1956 опублікував переклади кількох віршів І. Франка ("Вічний революціонер" та ін.) і ст. "Великий український письменник Іван Франко", "Поет і прозаїк Іван Франко", "Пам'яті великого українського письменника". Упорядник, автор передмови і один з перекладачів збірки творів І. Франка. В 1961 надрукував статті "Великий поет українського народу Шевченко", "Шевченко і Тайпінська революція" та ін. Упорядкував зб. віршів Т. Шевченка (Шанхай, 1983), до якої увійшли 24 твори в його перекладах (балада "Причинна", поеми "Катерина", "Тополя", "Іван Підкова", вірші "Перебендя", "О люди! люди небораки!", "Заповіт" та ін.), написав передмову до книги. Переклав окремі вірші Лесі Українки, П. Тичини, оповідання М. Черемшини, В. Стефаника, твори О. Корнійчука, В. Василевської. У 1937, 1949 і 1987 бував у Києві. 1986 в КНР встановлено держ. премію імені Г. за кращі літ. переклади. Лауреат літ. премії ім. І. Я. Франка (1988).

Тв.: Укр. перекл. — Українська література в Китаї. "Всесвіт", 1987, № 8.

Літ.: Ге Баоцгоань у Києві. "Літературна Україна", 1987, 12 лютого.

І. К. Чарко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me