ГВІНІЦЕЛЛІ Гвідо
ГВІНІЦЕ́ЛЛІ Гвідо
• ГВІНІЦЕЛЛІ Гвідо
, Гуініцеллі (Guinizelli)
(між 1230 і 1240, Болонья — 1276, Монселіче)
- італ. поет, засновник поетич. школи "дольче стиль нуово". Маніфестом нового напряму назвав І. Франко його канцону "У серці благородному завжди живе любов", в якій оспівано кохання до жінки, що звеличує душу не менше, ніж реліг. почуття. Єретична на той час думка Г. про те, що благородство людини залежить від її моральних якостей, а не від походження, дає підстави вважати його попередником Відродження. Данте назвав Г. батьком італ. поезії і своїм учителем.
■ Літ.: Франко І. Данте Алігіері. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 12. К., 1978.
О. Є.-Я. Пахльовська.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me