Гвінейська література

Гвіне́йська література

• Гвінейська література

- л-ра народів Гвінейської республіки. Гвінея має багатий фольклор: легенди, казки, байки, прислів'я, приказки. У народу малінке збереглися легенди в переказах нар. співців — гріотів, у фульбе існує й писемна традиція рідною мовою. Популярні касиди (поеми на істор. та реліг. теми) і джерфі (невеликі поетичні твори, теми яких — війни, кохання). Для сучас. Г. л. характерні художня переробка фольклору, наповнення традиційних форм політ. змістом. Новим явищем стали поеми в прозі творця сучас. афр. театру К. Фодеби. На основі давніх нац. традицій виникла Г. л. франц. мовою. Серед її представників — поети Рай Отра (Мамаду Траоре; зб. "До свободи", 1955) і К. Ненекхалі-Камара (зб. "Лагуни", 1955). Нац.-визвольну боротьбу народів Гвінеї у 20 ст. відображено в романах К. Лея "Чорний хлопчик" (1953), "Погляд короля" (1954) і Е. Сіссе "Ассіату в вересні" (1959). Як письменник виступав президент країни А. Секу Туре. Укр. мовою окремі вірші К. Ненекхалі-Камари, Рая Отри (Мамаду Траоре), К. Фодеби у зб. "Поезія Африки" (К., 1983) переклали В. Ткаченко та О. Масикевич.

■ Літ..: Потехина Г. И. Очерки современной литературы Западной Африки. М., 1968; Фольклор и литература народов Африки. М., 1970; Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. М., 1973; Генезис романа в литературах Азии и Африки. М., 1980; Развитие жанров в современных литературах Африки. М., 1983.

С. І. Ткаченко.