ГВЄЗДОСЛАВ Павол

ГВЄ́ЗДОСЛАВ Павол

• ГВЄЗДОСЛАВ Павол

(Hviezdoslav; справж. прізв. — Орсаг)

(2.II 1849, м. Вишній Кубін — 8.XI 1921, м. Дольний Кубін)

- словац. поет. У 1870 — 72 вивчав право у Вищій пед. школі (Пряшів). Основоположник нової словац. л-ри. Дотримувався демокр. поглядів, виступав за єдність словац. і чес. народів. Автор зб. "Поетичні первістки" (1868), ліричних циклів "Сонети" (1882 — 86), "Літня порість" (1885 — 95), "Весняні прогулянки" (1898), "Літні мандрівки" (1893 — 95), "Псалми і гімни" (1885 — 95). Значне місце у Г. посідають ліро-епічні поеми з життя селянства "Дружина лісника" (1884 — 86), "Єжо Влколінський" (1890), "Габор Влколінський" (1897 — 99), епічні твори на біблійні сюжети "Агар" (1883), "Рахіль" (1891), "Каїн" (1893). На поч. 20 ст. Г. написав ліричні цикли "Печалі" (1903 — 06), "Відгомони" (1909 — 1911), а також ряд баладних творів. В трагедії "Ірод і Іродіада" (1909) в алегоричній формі засуджується свавілля панівних класів. Гуманістичну, антивоєнну спрямованість мав останній поетич. цикл "Криваві сонети" (1914, вид. 1919). Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Міцкевича, В. Шекспіра, Ш. Петефі. Укр. мовою окремі твори Г. переклали М. Бажан, М. Рильський, А. Малишко, Д. Павличко, Борис Тен, Р. Лубківський, А. Патрус-Карпатський. У 1974 Спілкою словац. письменників була встановлена премія ім. Гвєздослава за переклади і популяризацію словац. л-ри за кордоном. Серед її лауреатів — Д. Павличко, Г. Сиваченко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Словацька поезія. К., 1964; Воля. В кн.: Передчуття. К., 1979; [Вірші]. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; [Вірші]. В кн.: Слов'янська ліра. К., 1983; Криваві сонети. Ужгород — Кошіце, 1986; Рос. перекл. — Стихи. М., 1979.

■ Літ.: Токсина И. В. Павол Орсаг-Гвездослав. Биобиблиографический указатель. М., 1974.

Г. М. Сиваченко.