ГИЖА Олександр Романович

ГИ́ЖА Олександр Романович

• ГИЖА Олександр Романович

(13.IX 1936, с. Юзефівка, тепер Йосипівка Козятинського р-ну Вінн. обл.)

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1966. Закінчив 1970 Київ. ун-т. У зб. повістей і новел "Двісті метрів до сонця" (1967), повістях "Щербаті дні до середи" (1968), "Крутий поворот" (1972), "Знайомі з вересня" (1976), "Ніч літньої повені" (1979), романах "Човен для людей" (1977), "Титан" (1979) та ін. виявив інтерес до внутр. світу сучасника, актуальних морально-етичних колізій у сфері громад. життя і виробництва. Події Великої Вітчизн. війни відтворено у повістях "Гарячий сніг" (1970), "Невідомий плацдарм" (1981). Автор кн. "Глибока межа" (1987), до якої ввійшли однойм. роман — дослідження соціально-моральних колізій, які виникали внаслідок адміністративного впровадження колективних форм господарювання на селі, та повісті "Гірська роса", "Одна в бункері". Письменник тяжіє до гостросюжетної оповіді, соціально значущих конфліктів. Окремі твори Г. перекладено рос., білорус., вірм., казах. та ін. мовами.

Тв.: Човен для людей. К., 1977; Дорога. К., 1981; Рос. перекл. — Короткий полдень в январе. М., 1978.

Літ.: Сивокінь Г. Визначеність таланту. "Дніпро", 1970, № 9; Дончик В. Документ і поетизація. "Дніпро", 1977, № 12; Мороз Л. Динаміка змісту і форми. "Дніпро", 1980, № 6.

Г. М. Штонь.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me