ГЖИЦЬКИЙ Володимир Зенонович

ГЖИ́ЦЬКИЙ Володимир Зенонович

• ГЖИЦЬКИЙ Володимир Зенонович

(15.X 1895, с. Острівець, тепер Теребовлянського р-ну Терноп. обл. — 19.XII 1973, Львів)

- укр. рад. письменник. Закінчив 1926 Харків. ін-т с. г. і лісівництва. Друкувався з 1922. Був членом Спілки селянських письменників "Плуг", літературної організації "Західна Україна". Перша книжка — зб. віршів "Трембітині тони" (1924). Зб. нарисів "Комуни в степах" (1930), драма "Наступ" (1932) — про перемогу Великої Жовтн. соціалістич. революції, нове життя на Рад. Україні. Темі класової боротьби та наростання революц.-визвольного руху в Зх. Україні присвячено повість "Муца" (1928), зб. оповідань "Цісарське право" (1930). Про соціалістич. перетворення в Алтайському краї, нац. взаємини, переборення архаїчних традицій, забобонів, віковічної відсталості — роман "Чорне озеро" (1929, нова ред. 1957). У романі "Захар Вовгура" (1932) зображено життя гірників Донбасу років першої п'ятирічки. Події 1914 — 41 в Галичині і Наддніпрян. Україні відтворено в автобіогр. романах "У світ широкий" (1960), "Великі надії", "Пустинний берег" (обидва — 1963). Автор істор. роману "Опришки" (1962, В. Фащук створив однойм. п'єсу, пост. 1986 Івано-Франк. укр. муз.-драм. театром ім. І. Франка), п'єс ("По зорі", 1925; "Вибух", 1927, та ін.), нарисів, оповідань для дітей. Був незаконно репресований. Реабілітований.

♦ Тв.: Твори, т. 1 — 2. К., 1974; Рос. перекл. — Черное озеро. М., 1960; Большие надежды. М., 1966.

■ Літ.: Халімончук А. Володимир Гжицький. "Жовтень", 1960, № 10; Шаховський С. Володимир Гжицький. В кн.: Українські радянські письменники, в. 8. К., 1976.

М. І. Дубина.