ГЛАЗОВ Григорій Соломонович

ГЛА́ЗОВ Григорій Соломонович

• ГЛАЗОВ Григорій Соломонович

(24.IX 1925, м. Артемівськ Донец. обл.)

- рос. і укр. рад. письменник. Член КПРС з 1955. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1951 Львів. ун-т. Живе на Україні. Автор поетич. збірок "Про друзів-товаришів" (1955), "Луна" (1959), "Гострий кут", "Живу на землі" (обидві — 1963), "Грані" (1966), "Голос" (1968), "Сходи" (1970), "Пласти" (1974), "Бесіда" (1986) та повістей і оповідань — збірки "Після нас" (1968), "Роки далекого слідування" (1973), "Перед довгою дорогою" (1981), "Розшифровано часом" (1984), "Без наркозу" (1985), "Постскриптум" (1988) та ін. Через усю творчість Г. проходять теми бойової дружби, фронтового побратимства, проблеми сучас. життя. Перекладає твори укр. письменників (О. Кобилянської, Б. Олійника, Д. Павличка та ін.). За сценаріями Г. Одеська кіностудія поставила фільми "Чекання полковника Шалигіна" (1983), "Скарга" (1986). Окремі твори Г. перекладено болг., польс., нім., угор. мовами.

Тв.: Избранные произведения. К., 1987.

В. П. Замковий.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me