ГНАТЮК Микола Пилипович

ГНАТЮ́К Микола Пилипович

• ГНАТЮК Микола Пилипович

(16.I 1933, с. Лушків, тепер Замосцьського воєводства, ПНР — 27.II 1975, Київ)

- укр. рад. літературознавець, канд. філол. наук з 1964. Член КПРС з 1959. Закінчив 1955 Київ. пед. ін-т. З 1958 працював у Головній редакції УРЕ, з 1967 — викладач Київ. ун-ту. Опублікував книжки з історії укр. л-ри, славістики, теорії літ. жанрів: "Літературні роди, види і жанри (підвиди) як змістові форми" (1968, у співавт.), "Українська поема першої половини XIX століття. Проблеми розвитку жанру" (1975) та ін. Питанням шевченкознавства, укр.-рос. літ. єднання присвятив праці "Поема Т. Г. Шевченка „Гайдамаки"" (1963), "І. С. Тургенєв і українська дожовтнева література" (1968, у співавт.), "М. Горький і П. Тичина" (1970). Автор статей з проблем сучас. літ. процесу.

Тв.: Поема як літературний вид. Х., 1972.

Ф. К. Сарана.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me