ГНИЛОМЕДОВ Володимир Васильович

ГНИЛОМЕ́ДОВ Володимир Васильович

• ГНИЛОМЕДОВ Володимир Васильович

(26.XII 1937, с. Кругель, тепер Каменецького р-ну Брест. обл.)

- білорус. рад. критик і літературознавець, канд. філол. наук з 1966. Член КПРС з 1962. Закінчив 1959 Брест. пед. ін-т. З 1976 — заст. директора Ін-ту л-ри ім. Янки Купали АН БРСР. Досліджує проблеми теорії л-ри, історії білорус. рад. поезії, взаємозв'язки східнослов'ян. л-р (монографії і збірники літ.-крит. статей "Нарівні з часом", 1976; "Сучасна білоруська поезія. Творча індивідуальність і літературний процес", 1983; "Біля одного вогнища", 1984, та ін.). Ст. "Корінням — у землю, гілками — в небо" — про інтернац. зв'язки білорус. поезії, в ній аналізується поема М. Нагнибіди "Дзвони Хатині". У ст. "Він невмирущий — як народ" йдеться, зокрема, про значення поеми "Ленін" В. Поліщука у розвитку білорус. поетич. ленініани. Розкриваючи питання взаємин білорус. та укр. л-р (стаття "Слова поета"), Г. зазначає важливу роль О. Довженка у творчому зростанні білорус. письменника А. Велюгіна. Автор статті "Плоди нашого братерства" — про переклад укр. рад. поезії білорус. мовою (у його кн. "Класики і сучасники", 1987).

♦ Тв.: Укр. перекл. — Люди революційного обов'язку. "Вітчизна", 1975, № 6: Широкий фронт шукань. "Вітчизна", 1977, № 4.

В. О. Дорошенко.