ГНИЛОСИРОВ (Гнилосир) Василь Степанович

ГНИЛОСИ́РОВ (Гнилосир) Василь Степанович

• ГНИЛОСИРОВ (Гнилосир) Василь Степанович

[псевд. — А. Гавриш та ін.; 9(21).III 1836, м. Кобеляки, тепер Полтав. обл. — 22.X (4.XI) 1900, Канів]

- укр. письменник, журналіст і педагог. Навчався на істор.-філол. ф-ті Харків. ун-ту. Учителював на Харківщині та у м. Звенигородці (тепер Черкас. обл.), завідував 1873 — 95 Канів. міським двокласним училищем. Іще навчаючись в ун-ті, належав до студ. гуртка, члени якого (О. Потебня, В. Мова та ін.) поширювали серед населення укр. книжки. У 1860 — 63 під час канікул розповсюджував книжки і портрети Т. Шевченка по селах Полтав. і Харків. губерній. Враження від перебування в тих місцях описав у нарисі "П'ять день із життя Х-го студента: (Вічній пам'яті Т. Г. Шевченка)" (1862). Писав вірші про Т. Шевченка. Друкувався у журналах "Осноза", "Зоря", "Киевская старина". Окремо видав поему "Закохана" (1893), казку "Царівна-русалка" (1895) та зб. "Оповідання" (1897). Велика заслуга Г. у справі збереження і впорядкування могили Т. Шевченка та заснування в Каневі першого музею Кобзаря — "Тарасової світлиці" (1884). Щоденники 1856 — 80 Г. (опубл. лише фрагменти) та ін. архівні матеріали зберігаються в рукопис. відділі ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР.

■ Літ.: Науменко В. Памяти В. С. Гнилосырова."Киевская старина", 1901, № 2; Житецький і. П. Шевченко і харківська молодь. "Україна", 1925, кн. 1 — 2; Бучневич В. Записки о Полтаве. Полтава, 1902: Тарахан-Береза З. П. З історії "Тарасової світлиці". "Радянське літературознавство", 1984, № 7; Тарахан-Береза З. Літописець і хранитель Шевченкової могили. "Дніпро", 1987. № 3.

П. П. Ротач.