1. Українська літературна енциклопедія

гнома

гно́ма

• гнома

(грец. γνώμη — думка, судження, висновок)

1) В античній трагедії — повчальний вислів, яким закінчувався монолог. У 6 ст. до н. е. існувала т. з. гномічна поезія, видатними представниками якої були Гесіод, Солон, Ксенофан, Архілох. Пізніше вона поширилася в сх. л-рах: перс., араб., індійській.

2) В сучас. поезії — дуже стислий вірш, переважно на 2 — 4 рядки, який містить мудру думку, напр.:

Що доля нелегка, — в цім користь і своя є.   Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

(Л. Костенко).

Див. також Афоризм, Апофегма.

В. М. Лесин.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнома — гно́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гнома — (від гр. gnome — думка) мудрий вислів, афоризм, викладений у формі двовірша: Знання і гроші позичити можна, Мудрість здобудь же трудом ти сам (А. Міцкевич). Словник стилістичних термінів
  3. гнома — -и, ж. Короткий, перев. віршовий вислів-повчання; афоризм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гнома — див. сентенція, афоризм Словник чужослів Павло Штепа
  5. гнома — ГНО́МА, и, ж., літ. Короткий, перев. віршовий вислів-повчання; афоризм. У грецькій культурі гноми з'явилися задовго до формування власне літератури, як вислови, що містили в собі народну життєву мудрість (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. гнома — гно́ма (від грец. γνώμη – думка) короткий повчальний вислів у формі вірша або ритмізованої прози. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гнома — ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Словник синонімів української мови
  8. гнома — ГНО́МА, и, ж. Короткий, перев. віршовий вислів-повчання; афоризм. Словник української мови в 11 томах