ГОГОЛЬ Михайло Венедиктович

ГО́ГОЛЬ Михайло Венедиктович

• ГОГОЛЬ Михайло Венедиктович

(1880, Полтавщина — 1921, Київ)

- укр. письменник. Нар. в сел. сім'ї. Навчався в гімназії. Під час солдат. служби на Далекому Сході брав участь у революц. подіях 1905 — 07. Після повернення на Україну деякий час учителював. Літ. діяльність почав 1908. Друкувався переважно в журналах "Рідний край" та "Молода Україна". Автор циклу "Волинські оповідання" ("Останні квітки". "Перший мак", "Доля" та ін.), дит. казок ("Жаби", 1914, та ін.), байок. Твори Г. — здебільшого про життя селян, написані в реалісгич. манері, в них звучить протест проти соціальної несправедливості. Леся Українка уважно стежила за творчістю Г., високо цінувала його дит. казки виразного соціального спрямування, написані легко, дотепно, в дусі нар. моралі (Українка Леся. Зібрання творів, т. 12. К., 1930, С. 354).

А. І. Костенко.