ГОМІАШВІЛІ Олександр Костянтинович

ГОМІАШВІ́ЛІ Олександр Костянтинович

• ГОМІАШВІЛІ Олександр Костянтинович

[2(15).VII 1911, с. Степанцмінда, тепер смт Казбегі Груз. РСР]

- груз. рад. поет. Член КПРС з 1939. Закінчив 1933 Тбіліс. ун-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. Основні поетич. збірки: "Пісня андезита" (1932), "Вірші" (1933, 1937), "Дар'ял" (1940), "Балади" (1946, 1958), "Вірші та балади" (1960), "Кістки і скелі" (1964), "Клятва" (1976), "Вибране" (1983). У творах Г. переплітаються героїчна романтика і ліризм — балади "Смерть мисливця" (1932), "Балада прощання" (1938), "Дар'яльська балада" (1941 — 46) та ін. У 1933 написав антифашист. поему "Знову кличуть Німеччину". Великій Вітчизн. війні присвячені поезії "Грузине, бери в руки зброю" (1943), "Початок світанку" (1946), "Воїн миру" (1950) та ін. Рад. патріотизм, дружба народів — провідні теми його віршів і поем: "„Давитіані" в Дагестані" (1953), "Наречена ущелини" (1955), "Мати оселі" (1956), "Слово про трьохсот арагвійців" (1958). Перекладав з л-р народів СРСР. У його перекладі опубл. поетич. твори Лесі Українки ("До товариша"), А. Малишка (розділ з поеми "Прометей"), П. Воронька (поема "Народження легенди"). Укр. мовою окремі вірші Г. переклали П. Воронько, І. Гончаренко, Ю. Петренко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу. Антологія, т. 2. К., 1961; [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 3. К., 1969; Рос. перекл. — Орлиная почта. Тбилиси, 1962; Избранное. Тбилиси, 1984.

О. Н. Мушкудіані.