ГОРЕЦЬКИЙ Петро Гнатович

ГОРЕ́ЦЬКИЙ Петро Гнатович

• ГОРЕЦЬКИЙ Петро Гнатович

(26.VI 1919, с. Максимільянівка, тепер Мар'їнського р-ну Донец. обл.)

- укр. і рос. рад. поет. Член КПРС з 1941. Закінчив 1956 Ужгород. ун-т. Друкується з 1937. Героїка Великої Вітчизн. війни, трудовий ритм нашого часу — гол. теми його збірок "Джерело" (1951), "Весна" (1954), "Моя любов" (1957), "Вічне тепло" (1973), "Осінні прокоси" (1979), "Зачарованість" (1986) та ін. Багато віршів Г. покладено на музику. Перекладає твори рос. (М. Ісаковський, О. Твардовський), білорус. (Янка Купала, Пятрусь Бровка, Максим Танк та ін.), азерб. (С. Вургун, С. Рустам) письменників. Поетичні збірки Г. вийшли у перекладі рос., білорус. та азерб. мовами.

Тв.: З доріг життя. К., 1982.

В. А. Бурбела.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me