ГОРЕЦЬКИЙ Петро Йосипович

ГОРЕ́ЦЬКИЙ Петро Йосипович

• ГОРЕЦЬКИЙ Петро Йосипович

[24.XI (6.XII) 1888, с. Мутин, тепер Кролевецького р-ну Сум. обл. — 16.VIII 1972, Київ]

- укр. рад. мовознавець, канд. філол. наук з 1946. Закінчив 1914 Київ. ун-т. З 1919 працював в установах АН УРСР, 1930 — 63 — старший наук. співробітник Ін-ту мовознавства АН УРСР. Автор праць з історії укр. літ. мови, лексикології, лексикографії тощо ("Українська мова", 1926, у співавт.; "Мова української драматургії другої половини 19 — початку 20 ст.", 1957; "Українська лексика „Вечорів на хуторі біля Диканьки" М. В. Гоголя...", 1958; "Історія української лексикографії", 1960). Співавтор "Курсу сучасної української літературної мови" (т. 1 — 2, 1951) і "Курсу історії української літературної мови" (т. 1 — 2, 1958 — 62), один з укладачів "Українсько-російського словника" (т. 1 — 6, 1953 — 63), редактор "Словника української мови" (т. 1, 1970).

М. А. Жовтобрюх.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Горецький Петро Йосипович — 1888-1972, укр. учений-лексикограф, упорядник спеціалізованих термінологічних словників, академічних словників лексики укр. мови; підручники (Укр. мова) й монографії з історії укр. мови. Універсальний словник-енциклопедія