ГОРЛАЧ Леонід Никифорович

ГО́РЛАЧ Леонід Никифорович

• ГОРЛАЧ Леонід Никифорович

(справж. прізв. — Коваленко)

(4.IV 1941, с. Ріпки, тепер смт Черніг. обл.)

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1968. Закінчив 1963 Ніжин. пед. ін-т. Друкується з 1958. Про чарівність природи рідного краю, духовний світ сучасника, вічні людські цінності — пам'ять, совість, доброту, вірність говорить Г. у збірках віршів "Сонце в зіницях" (1965), "Лебеді" (1967), "Танок дощу" (1971), "Співучий млин" (1974), "Зірниці" (1978), "Світовид" (1980), "Ми у світі" (1984) та ін. За докум. повісті про будівництво БАМу "Магістраль віку" (1975), "Від Дніпра до Амура" (1976), "Далекосхідне кільце" (1978; всі — у співавт.) удостоєний Респ. комс. премії ім. М. Островського (1984). Автор істор. поеми "Ніч у Вишгороді" (1982, за її мотивами 1985 Київ. театр поезії здійснив виставу "Золоті ворота"), віршованого роману "Слов'янський острів" (1986), збірок віршів та балад для дітей "Зелений букварик" (1969), "Пелюстки живого вогню" (1983) та ін. Виступає з літ.-критичними нарисами ("Платон Воронько", 1973; "Павло Усенко", 1976), перекладає твори рос., білорус., груз., вірм., євр., нім., чес. та ін. письменників. Окремі твори Г. перекладено рос., білорус., лит., польс., угор. та ін. мовами.

♦ Тв.: Прима грацій. К., 1980; Вибір пам'яті. К., 1988; Рос. перекл. — Переболею снегом и зимою. М., 1985.

■ Літ.: Василенко І. Кольори слова. "Дніпро", 1971, № 6; Гризун А. Виміри реального життя. "Дніпро", 1978, № 6.

С. В. Тельнюк.