ГРІНЧЕНКО Микола Олексійович

ГРІНЧЕ́НКО Микола Олексійович

• ГРІНЧЕНКО Микола Олексійович

[22.IV (4.V) 1888, Київ — 27.XI 1942, Уфа]

- укр. рад. музикознавець і фольклорист, засл. діяч мист-в УРСР з 1941. Закінчив 1912 Київ. муз. училище, 1920 — ун-т у Кам'янці-Подільському. В 1925 — 34 викладав історію музики й фольклор у Київ. муз.-драм. ін-ті ім. М. В. Лисенка (1925 — 28 — ректор), 1934 — 37 — професор Київ. консерваторії. З 1938 працював в Ін-ті укр. фольклору АН УРСР (1942 — директор). Автор праць з питань укр. муз. фольклору, з історії укр. музики тощо. Осн. з них: "Історія української музики" (1922), один з розділів якої — "Музика до Шевченкового „Кобзаря"", "Шевченко і Лисенко" (1920), "„Гайдамаки" К. Стеценка" (1923); "Шевченко і музика" (1939), "Українські народні думи", "Українські радянські народні пісні" та ін. Портрет с. 500.

♦ Тв.: Вибране. К., 1959.

М. М. Гордійчук.