ГРИНЬКО Дмитро Григорович

ГРИНЬКО́ Дмитро Григорович

• ГРИНЬКО Дмитро Григорович

[5(18).VI 1905, х. Чернещина, тепер село Диканського р-ну Полтав. обл. — 28.ІХ 1986, Київ]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1944. Закінчив 1930 Моск. ун-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. Друкувався з 1924. В оповіданнях і нарисах книжок Г. "Вогні Донбасу", "Обличчя ворога" (обидві — 1930), "Тринадцять", "Дмитро Остапенко" (обидві — 1948), "По гоголівських місцях" (1952), "Любов і мужність" (1954), "Донецьк" (1955), "Під квітучим рай-деревом" (1965), "Незвичайна історія" (1974) постає образ нашого сучасника, порушуються морально-етичні проблеми, утверджуються кращі риси рад. людини — ідейність, чесність, благородство, справедливість. Автор літ.-критичних досліджень "Почуття братерства" (1962), "В народів вольних колі" (1967), літ. портрета "Панас Кочура" (1975, у співавт.). Переклав ряд творів рос., білорус., казах., польс. письменників (романи Д. Маміна-Сибіряка, М. Ауезова, С. Муканова, А. Нурпеїсова та ін.).

■ Літ.: Речмедін В. Лицар книги. "Вітчизна", 1985, № 6.

В. О. Речмедін.