ГРИЦАЙ Олена Йосипівна

ГРИЦА́Й Олена Йосипівна

• ГРИЦАЙ Олена Йосипівна

(псевд. — Елена Гриц, Елена Г-й; р. н. невід., с. Вацевичі, тепер с. Залужани Дрогобицького р-ну Львів. обл. — р. см. невід.)

- укр. письменниця останньої чверті 19 — поч. 20 ст. Жила в Дрогобичі. Під впливом нар. пісень почала писати вірші. Дебютувала в журн. "Зоря" (1885, цикл "На могилі мужа"), надрукувала в альм. "Перший вінок" (1887) вірш "Восени". Лірика Г. позначена настроєм смутку і журливої задуми; для її поетики характерне наслідування образності нар. пісень. Критичні зауваження І. Франка сприяли посиленню громадян. мотивів у її поезії (вірші: "Весною", 1888, присвячений пам'яті Ю. Федьковича; "Наша мати", 1890). Була діяльним учасником культурно-осв. жіночого руху 80 — 90-х pp. у Галичині, організатором літ. вечорів Т. Шевченка та І. Франка.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Тридцять українських поетес. К., 1968.

Р. Ф. Кирчів.