ГРИЦАЙ Остап

ГРИЦА́Й Остап

• ГРИЦАЙ Остап

(крипт. — О. Г.; о. п; 1881, Галичина — 1954, ФРН)

- укр. літературознавець, критик, перекладач, письменник. До 1914 викладав у Львів. гімназії, 1914 — 45 жив у Відні, згодом — у ФРН. Друкуватися почав в кінці 90-х pp. На сторінках газет "Діло", "Буковина", журн. "Літературно-науковий вістник" уміщував вірші, поеми, оповідання. Автор соціально-психол. поеми "Утеча Олекси Перхуна" (1910), в якій засудив панську сваволю, циклів новел філос. і реліг. змісту "Обличчя Сфінкса", "Шляхом Месії" та ін. Виступав зі статтями про творчість В. Стефаника, О. Кобилянської, М. Коцюбинського. Окремі праці позначені націоналістич. тенденціями. Написав передмови до укр. перекладів Г. Мопассана, Стендаля, Г. Флобера, О. Бальзака, В. Гюго, Ч. Діккенса, Р. Шерідана та ін. Автор вірша нім. мовою "Геній України" (про Т. Шевченка). Переклав нім. мовою "Слово о полку Ігоревім", уривки з "Енеїди" І. Котляревського, твори Т. Шевченка "Кавказ", "Сонце заходить, гори чорніють", "Пророк", "Ой одна я, одна", "Якби мені черевики", "Муза", "Огні горять, музика грає" та ін., вірші І. Франка "Гімн", "Каменярі", "Конкістадори", "У долині село лежить", пролог до поеми "Мойсей". Укр. мовою переклав ряд балад Ф. Шіллера.

■ Літ.: Гресько М. Г. де Мопассрн в критиці і перекладах на Україні, "Радянське літературознавство!", 1962, № 5; Гавришків Б. З історії німецької шевченкіани. "Архіви України". 1969, № 2.

Б. M. Гавришків.