1. Українська літературна енциклопедія

ГРОНО

ГРО́НО

• "ГРОНО"

- літ.-мистецький збірник, видання однойм. групи письменників і художників. Вийшов 1920 в Києві. У збірнику вміщено програмний виступ учасників групи — "Credo", вірші В. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, П. Филиповича, оповідання "В час великих страждань" Гео Шкурупія, "Мент", "За земельку" Г. Косинки, "Повалений бог" М. Любченка, статті Ю. Меженка та ін. Деякі твори, надруковані в "Г.", спрямовані проти Пролеткульту (напр., стаття Костя Котка "На роздоріжжі"). Опубліковані в збірнику твори не були однорідними за Ідейним і мистецьким спрямуванням. Іл. див. на окр. арк. до ст. Альманах, і Збірник, с. 256 — 257.

А. А. Тростянецький.

∗∗∗

• "ГРОНО"

- літ.-мист. група молодих укр. рад. письменників та художників, організована 1920 в Києві з ініціативи В. Поліщука. Діяла при редакції газ. "Більшовик" — органі Київ. губкому КП(б)У. До групи входили М. Терещенко, П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, М. Бурачек, Г. Нарбут, М. Кирнарський та ін. У цілому "гронівці" посідали революц. позиції у мист-ві. У програмному виступі — "Credo" — гол. завданням проголошували створення мистецтва, зрозумілого для пролет. мас, зауважуючи, що "знищення для знищення" їм чуже, бо "ми коли знищуємо, то й творимо". Свій худож. метод ("спіралізм") визначали як середнє між імпресіонізмом і футуризмом. Другий деклараційний виступ групи — маніфест "Дальше „Гроно"" — свідчив про шукання контактів з революц. дійсністю. Різнорідна за складом група 1921 розпалася. Друковані видання групи — літ.-мистецькі збірники "Гроно" та "Вир революції".

■ Літ.: Тростянецький А. А. Шляхом боротьби та шукань. К., 1968.

А. А. Тростянецький.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гроно — гро́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гроно — ҐРОНО (ягід) кетяг, китиця, кім'ях; (винограду — ще) виногроно, жм. гронка; (кукурудзи) волоть; (народів) П. співдружність, сім'я. Словник синонімів Караванського
  3. гроно — -а, с. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гроно — Кетяг, див. кість Словник чужослів Павло Штепа
  5. гроно — I волоток, волоточок, волоть, гронечко, гронце, качан, качанчик, кетяг, кетяжок, китиця, китичка, султан (в очерету), кім'ях, шипах (гроно горіхів на ліщині) II див. багато Словник синонімів Вусика
  6. гроно — КЕ́ТЯГ (КИ́ТЯГ рідше) (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ'Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Словник синонімів української мови
  7. гроно — Гро́но і ґро́но, -на, -ну; г[ґ]ро́на, грон і ґрон ґро́но і частіше гро́но, -на, -ну; ґ[г]ро́на, ґ[г]рон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гроно — ГРО́НО, а, с. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Досв., Вибр., 1959, 431); Під вікнами Волиної квартири.. повісив свої грона бузок (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах