1. Словник української мови в 11 томах

гроно

ГРО́НО, а, с. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця.

Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Досв., Вибр., 1959, 431);

Під вікнами Волиної квартири.. повісив свої грона бузок (Ю. Янов., II, 1954, 88);

*Образно. І кличе синява жадана, І хоче гроно птиць ясне Догнати тінь аероплана (Рильський, І, 1956, 342);

*У порівн. А кучері були, мов грона рясні (Л. Укр., І, 1951, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гроно — гро́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гроно — ҐРОНО (ягід) кетяг, китиця, кім'ях; (винограду — ще) виногроно, жм. гронка; (кукурудзи) волоть; (народів) П. співдружність, сім'я. Словник синонімів Караванського
  3. гроно — -а, с. Скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гроно — Кетяг, див. кість Словник чужослів Павло Штепа
  5. ГРОНО — • "ГРОНО" - літ.-мистецький збірник, видання однойм. групи письменників і художників. Вийшов 1920 в Києві. У збірнику вміщено програмний виступ учасників групи — "Credo", вірші В. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула... Українська літературна енциклопедія
  6. гроно — I волоток, волоточок, волоть, гронечко, гронце, качан, качанчик, кетяг, кетяжок, китиця, китичка, султан (в очерету), кім'ях, шипах (гроно горіхів на ліщині) II див. багато Словник синонімів Вусика
  7. гроно — КЕ́ТЯГ (КИ́ТЯГ рідше) (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ'Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Словник синонімів української мови
  8. гроно — Гро́но і ґро́но, -на, -ну; г[ґ]ро́на, грон і ґрон ґро́но і частіше гро́но, -на, -ну; ґ[г]ро́на, ґ[г]рон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)