ГРУНСЬКИЙ Микола Кузьмич

ГРУ́НСЬКИЙ Микола Кузьмич

• ГРУНСЬКИЙ Микола Кузьмич

[28.ІХ(10.Х) 1872, Суми — 13.VIII 1951, Київ]

- укр. рад. мовознавець-славіст, засл. діяч науки УРСР з 1941, професор з 1915. Закінчив 1896 Харків. ун-т. Працював 1903 — 12 у Юр'євському (тепер Тартуський), з 1915 — Київ. ун-тах. Автор праць із слов'янознавства, історії вітчизн. мовознавства, рос. та укр. мовознавства, літературознавства тощо. З них основні: "Пам'ятки й питання давньослов'янської писемності" (т. 1 — 2, 1904 — 05), "Лекції з давньоцерковнослов'янської мови" (1906), "Нариси з історії розробки синтаксису слов'янських мов" (т. 1 — 2, 1910 — 11), "Українська граматика" (1918), "Українська мова" (1926, у співавт.), "Вступ до слов'янського мовознавства" (1941). Г. належать також дослідження про "Слово о полку Ігоревім", міжслов'янські літературні зв'язки, виникнення романтизму в слов'янських літературах тощо.

Літ.: Булаховський Л. А. Микола Кузьмич Грунський. "Мовознавство", 1952, т. 10; Лукінова Т. Б. Микола Кузьмич Грунський. "Мовознавство", 1972, № 6.

О. І. Білодід.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me