ДАНДІН

ДА́НДІН

• ДАНДІН

(2-а пол. 7 — поч. 8 ст.)

- давньоінд. письменник, теоретик л-ри. Один із засновників класич. інд. роману. Писав санскритом. Автор романів "Дашакумарачаріта" ("Пригоди десяти юнаків") і "Авантісундарікатха" ("Повість про красуню з Аванті"). Проза Д. поетична, в ній тісно сплітаються фантастика з реалістич. манерою оповіді. В трактаті "Кав'ядарша" ("Дзеркало поезії") подано огляд сучасної йому л-ри, сформульовано осн. тенденції поетич. творчості.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Похождения десяти юношей (древне-индийский роман). "Східний світ", 1927, № 1; Приключения десяти принцев. М., 1964.

■ Літ.: Риттер П. Г. Дандин и его роман "Похождения десяти юношей". "Записки Харьковского университета", 1898, в. 2; Серебряков И. Д. Очерки древнеиндийской литературы. М., 1971.

І. Д. Серебряков.