ДАНКЕВИЧ Лука Якович

ДАНКЕ́ВИЧ Лука Якович

• ДАНКЕВИЧ Лука Якович

(псевд. — Лука з Ракова та ін.; 1791, с. Орява, тепер Сколівського р-ну Львів. обл. — 4.I 1867, Коломия, тепер Івано-Франк. обл.)

- укр. поет і культур.-громад. діяч. Закінчив 1820 Львів. духовну семінарію. Був священиком у селах Галичини, у Коломиї. 1848 — 49 очолював "Стрийську руську раду", що виникла внаслідок революц. подій у Галичині. Один із засновників Руського літ. т-ва в Коломиї (1864). Літ. діяльність почав у 30-х pp. 19 ст. Перші поетичні твори — "Бесіда о горілці" та ін. опубліковано в альм. "Вінок русинам на обжинки" (ч. 2, 1847). Вірші й статті на екон. і культурно-громад. теми друкував у газетах "Зоря галицька", "Новини", "ВЂстник русиновъ" і "Слово", журн. "Голос народний", альм. "Зоря галицкая яко альбум на год 1860" та в зб. "Галичанин" (в. 1, 1862). Серед кращих творів — вірші "Гуцули в Парижі 1814 року" (1861), "Нема, як наша Коломия" (1866), віршовані байки "Вівця та газда" (1849), "Мудрий бик" (1851), "Пчола і муха" (1855), "Вовк і баран" (1862), "Вовк і ворони" (1865), "Дуб і миші" (1866) та ін. В архіві І. Франка зберігається рукопис підготовленого до друку, але не виданого зібрання творів Л. Данкевича.

Літ.: Франко І. В справі видання писань Луки Данкевича. "Діло", 1912, 19 березня (1 квітня).

Р. Я. Пилипчук.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me