ДАНТЕ Аліг'єрі
ДА́НТЕ Аліг'єрі
• ДАНТЕ Аліг'єрі
(Dante Alighieri; травень 1265, Флоренція — 14.IX 1321, Равенна)
- італ. поет доби Передвідродження (Передренесансу). Ймовірно, навчався в школі правознавства в м. Болоньї. Брав активну участь у громад.політ. житті Флоренції. Як противник папи 1302 зазнав репресій і змушений був назавжди покинути Італію. Перша збірка Д. — книга у віршах і прозі "Vita nova" ("Нове життя", 1292, опубл. 1576), сюжетну основу якої становить історія платонічного кохання поета до Беатріче Портінарі, оплакування її передчасної смерті. Це перший автобіогр. твір у європ. л-рі. У ньому Д. виступив як представник "дольче стиль нуóво". Вершиною творчості Д. є поема "Комедія" (1307 — 21), відома під назвою "Божественна комедія". Епітетом "божественна" (у розумінні "прекрасна") її наділив 1360 Дж. Боккаччо, перший біограф Д. Поема складається з трьох частин — "Пекло", "Чистилище" і "Рай". Задумана в дусі середньовіч. жанру видінь, вона вийшла далеко за його рамки, відтв. духовне життя своєї доби, ставши своєрідним синтезом культури серед. віків і водночас прологом до культури Відродження.
Крім поетич. творів, Д. писав наук. трактати. Серед них — філософські: "Бенкет", перший в італ. л-рі зразок філос. прози нар. мовою; "Про народну мову" (лат. мовою, обидва — між 1304 — 08); політичний — "Монархія" (1313, лат, мовою); природничий — "Про землю і воду" (1320, лат. мовою). У худож. творах і теор. працях Д. виступив як зачинатель італ. літ. мови та основоположник італ. нац. л-ри. На Україні твори Д. відомі з поч. 19 ст. Інтерес до Д. відображено в поезії (поема "Іржавець"), прозі (повість "Варнак"), листах і щоденнику Т. Шевченка, в поетич. творах і літ.-крит. статтях Лесі Українки. Одним з перших перекладачів "Божественної комедії" укр. мовою, популяризатором творчості Д. був І. Франко. Десять пісень "Пекла" переклав В. Самійленко, сонети — М. Вороний. Переклад "Пекла" здійснив М. Рильський спільно з П. Карманським. Повністю "Божественну комедію" переклав Є. Дроб'язко (премія ім. М. Т. Рильського. 1978). Збірку "Vita nova" переклали (за ред. Г. Кочура) М. Бажан, Д. Павличко, І. Драч, В. Коротич, В. Житник, А. Перепадя.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Божественна комедія. — Пекло. К., 1956; Vita nova. Нове життя. К., 1965; Божественна комедія. К., 1976; Рос. перекл. — Новая жизнь. — Божественная комедия. М., 1967; Малые произведения. М., 1968; Новая жизнь. М., 1985.
■ Літ.: Данте и славяне. М., 1965; Драч І. Дантове безмежжя. В кн.: Данте A. Vita nova. Нове життя. К., 1965; Білецький О. І. Поема Данте. В кн.: Білецький О. І. Зібрання праць, т. 5. К., 1966; Кочур Г. П. Данте в украинской литературе. В кн.: Дантовские чтения. 1971. М., 1971; Голенищев-Кутузов И. Н. Творчество Данте и мировая культура. М., 1971; Франко І. Данте Алігієрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 12. К., 1978; Мороз М. О. Данте Алігієрі в Українській РСР. Бібліографічний покажчик. Львів, 1970; Данченко В. Т. Данте Алигьери. Библиографический указатель русских переводов и критической литературы на русском языке. 1762 — 1972. М., 1973.
Д. С. Наливайко.