ДЕРГАЧ Василь Олексійович

ДЕРГА́Ч Василь Олексійович

• ДЕРГАЧ Василь Олексійович

(справж. прізв. — Дергачов)

(31.Х 1927, с. Олександрівка, тепер Старобешівського р-ну Донец. обл.)

- укр. рад. поет. Член КПРС з 1956. Закінчив 1952 Харків. політех. ін-т. З 1952 працює на Ватутінській ТЕЦ, з 1972 — її директор. Автор лірич. збірок "Мелодії рідних доріг" (1972), "Житнє поле" (1980), "Материк вічності" (1981). Опублікував поеми антиімперіалістичного та антифашистського спрямування ("Суд перемоги", "Серце борця"), про роль митця в суспільстві ("Метеор над світом"), тяжку долю дітей в часи бузувірських сталінських репресій ("Поема про страх") та ін. Написав ряд віршів для дітей, істор.-краєзнавчу кн. "Ватутіне" (1977). Перекладає твори рос. та білорус. поетів. Окремі вірші Д. перекладено рос. та франц. мовами.

М. Ф. Пономаренко.