ДЕРЕЧ Дмитро Григорович

ДЕ́РЕЧ Дмитро Григорович

• ДЕРЕЧ Дмитро Григорович

[псевд. — Дмитра Степовий; 11 (24).IX 1914, містечко Решетилівка, тепер смт Полтав. обл.]

- укр. рад. письменник, перекладач. Член КПРС з 1942. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1940 Харків. ін-т механізації с. г. і 1953 Львів. ун-т. Працював у пресі і на радіо. Очолював 1971 — 74 Вінн. орг-цію СПУ. Друкується з 1946. Автор повістей "Крізь тенета" (1957), "Про хлопця звичайного" (1967), "Зелений хміль" (1973), "Світанкові роси" (1975), збірок оповідань "Львівські знайомі" (1956), "Трави пахнуть медом" (1964), "Дві зустрічі" (1982), роману "Професор Жупанський" (1976) та ін. Твори Д. — про трудові будні передвоєнного і повоєнного періодів, мужність рад. воїнів і партизанів у боротьбі проти гітлерів. окупантів. Працює і в драматургії (п'єси "Старе добро не забувай!", 1962; "Після довгої ночі", 1980; "Балада про Ярослава Галана", 1986), перекладає з рос. (п'єса "Чортів млин" І. Штока і Я. Дрди, 1964; повісті "П'ядь землі" і "Навіки — дев'ятнадцятирічні" Г. Бакланова, обидві — 1983), з кабард. (повість "Весна Софіят" А. Шогенцукова, 1976; роман "Рід Шогемокових" Х. Теунова, 1980) та ін. мов. Окремі твори Д. перекладено рос., кабард., балкар., табасаран. мовами.

♦ Тв.: Ясні шляхи. Львів, 1951; Зіниця ока. Одеса, 1987; Рос. перекл. — Профессор Жупанский. М., 1988.

■ Літ.: Пастушенко Л. Світ героїв Дмитра Дереча. В кн.: Дереч Д. Дві зустрічі. Одеса, 1982.

Б. В. Хоменко.