ДЕРЖАВИН Володимир Миколайович

ДЕРЖА́ВИН Володимир Миколайович

• ДЕРЖАВИН Володимир Миколайович

(крипт. — В. Д.; 30.I 1899, Петербург — 7.III 1964, Аугсбург, ФРН)

- укр. літературознавець, мовознавець, орієнталіст і перекладач. Нар. у дворян. сім'ї. Закінчив Петербурзький ун-т. У 1940 — 41 — професор Харків. ун-ту. 1944 виїхав до Німеччини. З 1946 — професор Укр. вільного ун-ту в Мюнхені, член Наукового товариства імені Шевченка. Досліджував творчість Т. Шевченка ("Лірика й гумор у Шевченковому „Журналі"", 1928), Г. Квітки-Основ'яненка ("Про російську літературну мову Г. Ф. Квітки-Основ'яненка", 1929), поетику класицизму ("Проблеми класицизму та систематика літературних стилів", 1946; "Теорія літератури. Поетика" та ін.), творчість укр. поетів-"неокласиків" ("Поезія М. Зерова і український класицизм", 1948). Автор ряду мовознавчих праць ("Курс загального мовознавства", 1947; "Вчення античної риторики про фігури сенсу", 1956), літ.-крит. статей, передмов і післямов до укр. видань Дж. Боккаччо, Е. Золя (обидва — 1929), Софокла, К. Гольдоні, В. Скотта, Роні-старшого (усі — 1930), Т. Манна (1931), Ж. Кесселя (1932), Арістофана (1939), зб. "Афоризми" (1966), публіцистич. нарисів, спогадів ("Три роки літературного життя на еміграції", 1948). Переклав з давньогрец. "Пастушу повість про Дафніса і Хлою" Лонга (1936), окр. твори Солона, Піндара, з лат. — Горація, Сенеки, Марціала, уривки з яких уміщено в кн. "Антична література" (К., 1938, 2-е вид. 1968); з англ. ("Походження видів" Ч. Дарвіна, 1936), нім., франц. мов.

Р. І. Доценко, І. М. Лисенко.