ДЕРЖАВНІ ПРЕМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

ДЕРЖА́ВНІ ПРЕМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

• ДЕРЖАВНІ ПРЕМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

в галузі літератури, журналістики і мистецтва. Засновані постановою РМ УРСР від 20.V 1961 як Республіканські премії. Постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 23.IV 1969 Респ. премії ім. Т. Г. Шевченка та Респ. премії з архітектури (існували з 6.II 1968) було перетворено на Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка в галузі л-ри, мист-ва й архітектури (з 1988 премії з архітектури присуджуються окремо). З 1976 їх почали присуджувати й у галузі журналістики і публіцистики, а з 1982 — і за кращий твір л-ри і мист-ва для дітей та юнацтва. Встановлено 9 премій за високоідейні й високохудожні твори, які здобули громад. визнання. Праці, висунуті на здобуття премії, широко обговорюються громадськістю, в органах масової інформації. Премії присуджуються щороку до дня народження Т. Г. Шевченка. Особам, які їх удостоєні, присвоюється звання "Лауреат Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка", вручаються диплом і почесний знак. Постановою ЦК Компартії України і РМ УРСР від 14.Х 1989 кількість премій зменшено з 9 до 7, а розмір кожної збільшено з 2,5 до 5 тис. крб.

■ Літ.: Найвища відзнака республіки. В кн.: В сім'ї вольній, новій. Шевченківський збірник. К., 1984; Бабич Є. К., Рогова П. І. Письменники Радянської України — лауреати (1941 — 1985). Бібліографічний довідник. К., 1985.

В. К. Костенко.

Лауреати Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва

1962 — О. Гончар, П. Тичина.

1963 — В. Сосюра, Григорій Тютюнник.

1964 — А. Малишко, М. Тихонов.

1965 — М. Бажан, І. Вільде, П. Панч.

1967 — І. Ле.

1968 — Л. Новиченко.

1969 — A. Головко.

1970 — Ю. Збанацький, B. Канівець, М. Нагнибіда.

1971 — В. Козаченко, О. Корнійчук, О. Левада.

1972 — П. Воронько.

1973 — К Гордієнко, М. Ткач, М. Ушаков.

1974 — П. Загребельний.

1975 — В. Бєляєв, В. Собко.

1976 — І. Драч, Д. Луценко.

1977 — О. Коломієць, Д. Павличко.

1978 — М. Зарудний, В. Земляк, І. Малишевський, М. Шамота.

1979 — Л. Дмитерко, М. Подолян, Є. Шабліовський.

1980 — В. Бородін, П. Жур, Ю. Івакін, Є. Кирилюк, Ю. Мушкетик, А. Путінцев, Ф. Сарана, М. Стельмах.

1981 — A. Дімаров, B. Коротич, В. Титов.

1982 — М. Мірошниченко, A. Мороз, B. Стадниченко.

1983 — Б. Олійник.

1984 — Л. Вишеславський, М. Вінграновський, О. Сизоненко, В. Яворівський.

1985 — Є. Гуцало, Б. Добродєєв, Р. Іваничук, М. Рибалко, Ю. Римаренко, В. Фащенко, І. Цюпа.

1986 — В. Забаштанський, О. Іваненко.

1987 — О. Дмитренко, Л. Костенко.

1988 — М. Бернштейн, Н. Вишневська, Б. Деркач, І. Дзеверін, О. Засенко, О. Мишанич, Ф. Попребенник, B. Шевчук, М. Яценко.

1989 — Григір Тютюнник.

1990 — Д. Білоус, Л. Махновець, C. Пушик.