ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ

ДЕРЖА́ВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ

• ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ

(ДВУ)

Створено в Києві в травні 1919 як Всеукр. вид-во (Всевидав) при ВУЦВК. З жовтня по грудень 1919 не діяло. Поновило діяльність як відділ друку і пропаганди Всеукррев. кому. З січня 1920 — Всеукр. держ. вид-во (Всеукрдержвидав), у віданні Президії ВУЦВК, з травня 1921 — Наркомату освіти УСРР. Із серпня 1922 — Держ. вид-во України. Містилось у Харкові. Мало мережу губернських відділень, представництва в Москві, Ленінграді та інших містах.

ДВУ випускало сусп.-політ., навч., наук., худож. та ін. л-ру, об'єднувало й регулювало видавничу діяльність різних установ, т-в тощо. Видавалися твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Винниченка, А. Тесленка, В. Стефаника, М. Хвильового, Г. Косинки, Остапа Вишні, A. Головка, О. Досвітнього, В. Сосюри, В. Поліщука, М. Куліша; переклади з ін. літератур — Л. Толстого, В. Короленка, О. Серафимовича, О. Фадєєва, М. Богдановича, М. Джавахішвілі, Шолом-Алейхема, В. Шекспіра, Дж. Лондона, Р. Роллана та ін. Вийшли збірки "Нова українська поезія" (1920, упоряд. М. Зеров), "Нова Білорусь" (1929), "Молодий Азербайджан" (1930), антології укр. поезії в рос. перекл. (1924) і рос. поезії в укр. перекл. (1925). ДВУ випускало альманахи, журнали, у т. ч. літературні — "Гарт", "Плуг", "Червоний шлях", "Життя й революція", "Критика", "Красное слово" та ін. 1919 укр. секцію вид-ва очолював П. Тичина. У різний час у вид-ві працювали B. Блакитний, І. Багмут, Є. Григорук, І. Дніпровський, Д. Загул, М. Йогансен, В. Кобилянський, В. Коряк, С. Пилипенко, І. Лакиза та ін. 1930 на базі ДВУ було створено Державне видавниче об'єднання України (ДВОУ).

■ Літ.: Руда З. І. До історії Державного видавництва України (ДВУ). В кн.: Українська книга. К. — Х., 1965; Рибалко О. Л. Нововиявлені документи про діяльність П. Г. Тичини у Всеукраїнському видавництві в 1919 р. "Архіви України", 1988, № 1.

О. Л. Рибалко.