ДЕРКАЧ Борис Андрійович

ДЕРКА́Ч Борис Андрійович

• ДЕРКАЧ Борис Андрійович

(7.Х 1929, с. Нехайки, тепер Драбівського р-ну Черкас. обл.)

- укр. рад. літературознавець і критик, доктор філол. наук з 1975. Член КПРС з 1957. Закінчив 1952 Київ. ун-т. З 1955 працює в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Досліджує історію укр. і рос. дожовтн. л-р, укр.-рос. літ. взаємозв'язки. Автор монографій "С. Васильченко" (1957) "Українська перекладна повість XVII — XVIII ст." (1961), "Крилов" (1969), "Є. Гребінка" (1973), "І. А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі" (1974), "Л. І. Глібов" (1982), "П. П. Білецький-Носенко" (1988). Один з авторів "Історії української літератури" в двох томах (т. 1, 1987), "Історії українсько-російських літературних зв'язків" у двох томах (т. 1, 1987). Один з упорядників літ. спадщини Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Білецького-Носенка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, І. Франка, С. Васильченка, упорядник антологій "Українська дожовтнева байка" (1966). "Поети-романтики 20 — 40-х pp. XIX ст." (1968), "Українська байка" (1983, разом з В. Косяченком). За розробку наук. принципів, упорядкування й підготовку текстів Зібрання творів І. Франка у 50 томах та коментарі удостоєний Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988).

К. П. Волинський.