ДЕРЖАВІН Микола Севастянович

ДЕРЖА́ВІН Микола Севастянович

• ДЕРЖАВІН Микола Севастянович

[3 (15).XII 1877, с. Преслав, тепер Приморського р-ну Запоріз. обл. — 26.II 1953, Ленінград]

- рос. рад. літературознавець, історик, академік АН СРСР з 1931, почес. чл. АН БРСР та Болг. АН з 1946. Член КПРС з 1945. Навчався 1896 — 97 в Петерб. ун-ті, 1897 — 1900 — у Ніжин. істор.-філол. ін-ті. Був ректором (1922 — 25), зав. кафедрою слов'ян. філології (1925 — 53) Ленінгр. ун-ту, директором Ін-ту слов'янознавства АН СРСР (1931 — 34). Д. належать праці з слов'ян. історії, фольклору, етнографії, рос. і болг. літератур — "Історія Болгарії" (т. 1 — 4, 1945 — 48); "Болгарська колонія в Росії" (т. 1 — 2, 1914 — 15); літ.-крит. та істор.-літ. нариси "„Мертвий дім" у російській літературі XIX ст." (1923), "Минуле і думи" (1924); статті "Герцен і слов'янофіли" (1939), "Герцен і Польща" (1945), "О. І. Герцен. Літературно-художня спадщина" (1947); дослідження міжслов'ян. культурних і літ. зв'язків тощо. Праці Д. "Походження російського народу" (1944), "Слов'яни у давнину" (1946), "Христо Ботев, поет-революціонер" (1948) відзначено Держ. премією СРСР, 1948. Автор кількох розвідок про Т. Шевченка та зв'язки його творчості з л-рами ін. слов'ян. народів ("Тарас Григорович Шевченко", 1921; "Творчість Т. Г. Шевченка в його історичному та ідеологічному оточенні", 1932 і 1939; "Т. Г. Шевченко та О. Бодянський", 1932), а також рецензії на "Заборонений „Кобзар"", виданий І. О. Бєлоусовим (1922). У дослідженні "„Троян" у „Слові о полку Ігоревім"" (1941) широко використав праці укр. учених (І. Срезневського, М. Костомарова, О. Потебні, М. Грушевського, М. Дашкевича, М. Сумцова та ін.).

Тв.: Сборник статей и исследований в области славянской филологии. М. — Л., 1941.

Літ.: Державин К. Н. Список трудов академика Н. С. Державина в области славяноведения. В кн.: Краткие сообщения Института славяноведения, в. 11. М., 1953.

І. Д. Бажинов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me