ДЖОЙС (Joyce) Джеймс

• ДЖОЙС (Joyce) Джеймс

(2.II 1882, Дублін — 13.I 1941, Цюріх)

- ірл. письменник. Писав англ. мовою. Закінчив 1902 Дублін. ун-т. 1904 залишив Ірландію, жив у Парижі, Трієсті, Цюріху. Дебютував кн. ліричних віршів "Камерна музика" (1907). Важливим етапом у розвитку ірл. новели стала зб. "Дублінці" (1905, вид. 1914), в якій автор, відмовившись від традиційної в ірл. л-рі ідеалізації і романтизації існуючої дійсності, нищівно засудив міщанське животіння. Духовне й естетичне формування особистості — у центрі багато в чому автобіогр. роману "Портрет митця замолоду" (1916); морально-етичну проблематику порушено у п'єсі "Вигнанці" (1918). В експериментальному романі "Улісс" (1922), що відчутно вплинув на розвиток західноєвроп. л-ри 20 ст., Д., широко використовуючи метод "потоку свідомості", подав викривальну картину беззмістовності бурж. буття. Творчість Д. складна й суперечлива. Захоплення формалістич. експериментами, міфол. паралелями виявилося в романі "Поминки по Фіннегану" (незакінч., 1939), в якому Д. подає історію людства у гротескно-алегор. вигляді. Перші укр. переклади оповідань Д. з'явилися у періодиці кін. 20-х pp., тоді ж у колах укр. літераторів (М. Куліш, Ю. Яновський) став відомим і роман "Улісс". Про інтерес до творчих пошуків Д. згадує Ю. Яновський у передмові до своїх "Творів" (1932). 1934 у Львові вийшла кн. Д. Віконської "Джеймс Джойс. Тайна його мистецького обличчя". Окремі твори Д. переклали О. Терех, В. Коротич, Я. Стельмах, Ю. Лісняк, В. Коптілов та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Улісс. Уривки з роману. — [Вірші]. "Всесвіт", 1966, № 5; Евелін. — Пансіон. "Вітчизна", 1972, № 5; Портрет митця замолоду. "Всесвіт", 1975, № 6; "Я чую, як брязкає зброя вночі на березі моря...". "Всесвіт", 1980, № 2; Над морем. Фонтана. В кн.: Поклик. К., 1984; Рос. перекл. — Дублинцы. М., 1982; Улисс. "Иностранная литература", 1989, № 1 — 12.

■ Літ.: Лейтес А. Джемс Джойс. "Культура і побут", 1927, 23 липня; Жантиева Д. Г. Джеймс Джойс. М., 1967; Анастасьев Н. Преодоление "Улисса". "Вопросы литературы", 1985, № 11.

О. І. Земляний, Р. І. Доценко.